As on the Dnieper shore I wandered
Past joyless villages and pondered
My lot, I asked myself where I
Would refuge find.... Then, later, slumber
Did come to me ’neath open sky,
And in my dream I saw a humble
Hut, bloom-entwined, on hillock stand....
A pretty lass it looked.... Below it,
In sunlight shimmering and glowing,
The mighty Dnieper swiftly ran.
By cherry blossoms, sat a maiden,
My sister own, a martyr she
And saintly sufferer! An Eden
The garden seemed, where, partly hidden
From sight, she waited patiently
For me, the helpless one, and sought to
Descry a boat upon the water....
There comes it now: a wave leaps high
And hurls it up.... I hear her cry:
“O woe is me! My life! My brother!...”
I wake: slaves are we both, and sad
Our fate has ever been, another
We’ve never known. From birth we tread
A field of thorns, by all forsaken.
Pray, sister! If we live, the Maker
Will help us cross it, free of dread.
Original publication:
Taras Shevchenko. Zibrannia tvoriv: U 6 t. — K., 2003. — T. 2: Poeziia 1847-1861. — S. 306; 716-717.
На відео: вірш Тараса Шевченка "Сестрі" читає Богдан Ступка.
Тарас Шевченко
СЕСТРІ
Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: „Де-ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?”
І сниться сон мені: дивлюсь,
В садочку, квітами повита,
На пригорі собі строїть,
Неначе дівчина, хатина.
Дніпро геть-геть собі роскинувсь, −
Сіяє батько та горить!
Дивлюсь: у темному садочку,
Під вишнею у холодочку,
Моя єдиная сестра,
Многострадалиця святая,
Неначе, в раї спочиває,
Та з-за широкого Дніпра
Мене, небога, виглядає.
І їй здається: виринає
З-за хвилі човен, доплива
I в хвилі знову порина…
− „Мій братіку! Моя ти доле!”
І ми прокинулися: ти −
На панщині, а я − в неволі!..
Отак нам довелося йти
Ще з-малечку колючу ниву!
Молися, сестро! Будем живі,
То Бог поможе перейти.
За матеріалами: Тарас Шевченко. Видання "Малий Кобзар для дітей з малюнками", видавництво "Український учитель", 1911. З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей http://www.chl.kiev.ua/
Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка — його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям — про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
Читайте також цікаві матеріали про Тараса Шевченка на "Малій Сторінці":
Irina Zheleznova — writer and translator, who seems to have worked for most of the major publishing houses of the former Soviet Union. She translated some of Taras Shevchenko's poetical works into English language in 1964, having original melodic and rhythmic patterns been preserved.
Recent comments for the page
«Taras Shevchenko. Poem "To my sister" (English translation by Irina Zheleznova)»:
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...