Taras Shevchenko's poem "The Bondwoman's Dream" (translated from Ukrainian by Alexander Jardine Hunter)

Taras Shevchenko

THE BONDWOMAN'S DREAM​

("Son" / "Na panshchyni pshenytsiu zhala")

Translated by Alexander Jardine Hunter

The slave with sickle
         reaped the wheat,
Then wearily limped
among the stooks;
But not to rest.
Her little son she sought
Who wakened crying in cool nest
among the sheaves,
His swaddled limbs unwrapped
she nourished him,
Then, dandling him a moment
fell asleep.
In dreams she saw
her little son,
Her Johnny, grown to man,
handsome and rich.
No lonely bachelor
but a married man
In freedom it seemed,
no longer the landlord's
but his own man.
And in their own joyous field
his wife and he
reaped  their  own   wheat,
Their children brought their food.
The poor thing laughed in her sleep,
Woke up —
a dream indeed it was,
She looked at Johnny,
picked him up and swaddled him,
And back to her allotted task;
Sixty stocks her stint
Perhaps the last of the sixty it was;
God grant it.
And God grant
this dream of thine
may be fulfilled.

     Тарас Шевченко

              СОН

Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать 
Пішла в снопи, − пошкандибала 
Івана сина годувать. 
Воно сповитеє кричало 
У холодочку за снопом; 
Росповила, нагодувала, 
Попестила, і ніби сном, 
Над сином сидя, задрімала. 
І сниться їй: той син Іван
І уродливий, і багатий, 
Уже засватаний, жонатий, 
На вольній бачиться, − бо й сам
Уже не панський, а на волі;
І на своїм веселім полі 
У-двох собі пшеницю жнуть, 
А діточки обід несуть... 
І усміхнулася, небога. 
Прокинулась − нема нічого!.. 
На Йвася глянула; взяла
Його, гарненько сповила,
І копу дожинать пішла,
Поки не чути ланового.