Taras Shevchenko. Blind Man of The Captive. Pencil. 1843.
Taras Shevchenko
IT’S NOT THAT I’M OF GOD COMPLAINING
("Не нарікаю я на бога" / "Ne narikaiu ya na boha")
|
Translated by John Weir
It’s not that I’m of God complaining
Or any other person blaming.
I just deceive myself. I trow.
And even sing the while I plow
My pauper field forlorn and fallow!
I sow the word. Good crops will follow
In days to come. Yet will they? No!
Myself alone, I have the feeling,
And no one else am I deceiving...
Unfold, my field, fold in furrows,
Black earth set for seeding!
Hill and valley plowed in furrows,
Sown with seeds of freedom!
Unfold, my field, cultivated.
Green with verdure covered,
With gold grain inseminated,
With good fortune watered!
So unfold in all directions,
Spread, my fertile meadow,
Seeded not with empty gestures
But with wisdom mellow!
Folks will come the crop to garner....
Oh harvest of plenty!...
So unfold, with green be covered,
My field poor and scanty!!
But am I not myself deceiving
With fancies of my own conceiving?
I am! Because it’s better so,
To strive, though it should be but vainly,
Than make my peace with bitter foes
And idly keep or God complaining!
|
|
Taras Shevchenko, "It’s not that I’m of God complaining"
"Ne narikaiu ya na boha"
("Не нарікаю я на бога")
1860, S.- Petersburg (С.- Петербург)
Translated by John Weir
Source:
Taras Shevchenko. Selected poetry. Kiev, Dnipro, 1977, p. 312-313.
Original publication:
Taras Shevchenko. Zibrannya tvoriv: U 6 t. — K., 2003. — T. 2:
Poeziya 1847-1861. — S. 355; 748.
|
Тарас Шевченко
НЕ НАРІКАЮ Я НА БОГА
Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кóго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самóго,
А більше, бачиться, нікóго?
Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею яснóю!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати...
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучше одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на Бога!
|
|
За матеріалами: Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2:
Поезія 1847-1861. — С. 355; 748.
More Taras Shevchenko's poems translated from Ukrainian into English by John Weir:
John Weir (Ivan Fedorovych Viv'yurskiy), a Canadian of the Ukrainian lineage, was a talented English-speaking translator of the second half of the 19ih century. During his life he translated 29 Shevchenko's poetic works, a prosaic foreword to the poem of «The Haidamaky», the narrative «The Artist», the poet’s autobiographic letter and some excerpts from his diary. John Weir, being a translator with the Ukrainian root, felt melodiousness of Shevchenko’s lines, understood a social foundation of the poet's artistic images.